Цикл публікацій про ляльок - мотанок 5 Зустрічаємо весну! "Лялька-веснянка" Сама назва її говорить про те, що творилася вона в весняну пору... У давнину слов'янські дівчата по весні робили яскраві ляльки і дарували їх один одному. Волосся у традиційних лялечок «Веснянок» завжди були з яскравих ниток. Лялька давалася на радість, на майбутні надії, на здоров'я. Ранньою весною вона повинна була яскравими фарбами нагадати, що скоро прийде тепло і земля стане такою ж яскравою, як вона сама. Веснянку берегли до наступної весни, а потім майстрували нову. Лялька зберігалася пам'ять про минулу весну, про тепле літо, про холодну зиму. Ляльку зазвичай робили розміром з долоньку. Хоча вона й невелика, а сили та сонця в неї в запасі до наступної весни. Веснянки були оберегами юності, краси, тому мали веселий, яскравий, життєрадісний образ. Обов'язковим їх атрибутом була довга коса райдужних відтінків, та сама коса, про яку в народі здавна говорили - дівоча к...